П’ять! Шість! Засміялись,

Кілька разів понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у світлий клас.

Буде бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

 І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ.

 

 

Сірий котик міцно спав,

Навіть пісню не співав.

Та нарешті він проснувся

І довкола озирнувся.

Став смачненько потягатись

І чистенько умиватись.

Порозчісував він вуса

Довгі-довгі, русі-русі.

Зуби й кігті нагострив

Й до комірчини побрів.

Буде мишку полювати

І добро оберігати.

Й ми, як котик, відпочили

Щоб зміцніли наші сили.

 

 

 

Сів метелик на травичку

І рахує рахівничку,

Раз, два, три - ти, метелику, лети.

Крильця вже за головою,

Тож дивись перед собою.

Виправляємо хребет,

Крильця зводимо вперед,

Мов метелики, літаєм,

Крильця зводим, розправляєм.

 

 

 

Раз – підняти руки вгору,

Два – нагнутися додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.

Три, чотири – прямо стати,

Будем знову починати.

Руки – в боки,

Нахились назад,

І направо, і наліво,

Щоб нічого не боліло.

 

 

 

Раз, два, три, чотири-

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.

Вийшли діти у лісок,

Заглянули за дубок.

Побачили зайчика,

Поманили пальчиком.

Зайчик, зайчик, пострибай,

Свої лапки виставляй.

Почав заєць танцювати,

Малих діток забавляти.

Разом з зайчиком скоріше

Потанцюєм веселіше.

 

 

 

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Нумо дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали – сіли! Встали-сіли!

Бачте, як розвеселили!

Стало й сонце танцювати,-

Нас до кола закликати.

Нумо – разом! Нумо – всі!

Потанцюймо по росі.

 

 

 

 

 

Наш гусак піднявсь на кладку,

Став, як завше, на зарядку,

Повернувся вліво, вправо,

Чітко робить вільні вправи.

От зробив гусак зарядку

Тай на річку – бух із кладки! –

Миє крила, чистить лапки,

Каже качур:

• Так! Так! Так!

Фізкультурник наш гусак!

 

 

 

Засиділись в царстві казки,

Встали дружно,

Лінь, як пил, струсіть із себе.

Присідання всі зробили –

Раз, два, три, чотири, п’ять.

Руки – крила піднялися,

Разом дружно в небо-

Політали, покружляли,

Дружно сіли й тихо стало.

 

 

 

Ось читати перестали

І тепер всі дружно встали.

Будем ми відпочивати:

Нумо вправу починати!

Руки – вгору, руки – вниз

І легесенько прогнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Раз присіли, другий – встали.

Всі за парти посідали,

Вчитись далі ми почали.

 

 

Згорнути

1.     Треба добре дітям знати:

В школі вчать дітей читати,

І писати будуть вчити,

На екскурсії водити.

2.     Будуть вчити рахувати,

Танцювати і співати.

Нас навчать, як в світі жити,

З усіма дітьми дружити.

3.    Книги й зошити любити,

Берегти, а не губити.

Акуратним завжди бути,

Щоб нічого не забути.

4.     Вчать у школі працювати,

Труднощі перемагати.

Завжди правду говорити,

В світі лиш добро творити.

5.    На уроках не жувати,

Не дрімати і не спати,

І домашні всі завдання

На «відмінно» готувати.

6.     В школу йдемо недарма:

Вчення - світ, невчення – тьма.

Ми прийшли знання здобути,

Хочем грамотними бути.

7.     Бо знання нам необхідні,

Дуже-дуже всім потрібні.

Ну, а книжка нас навчить,

Як на світі треба жить.

8.      Хто багато книг читає,

Той всього багато знає.

Що навчишся й будеш вміть –

За плечима не носить.

9.     Йти до школи не боюсь,

Щось не вмію, то навчусь.

В школі вчитель допоможе –

Він усе на світі може!

Вчитель. Найсвітліша дорога в світі –

                  Це дорога до знань, до школи.

                  Пам’ятайте це, любі діти,

                  Не забудьте цього ніколи!

2 клас

Вчитель.

Ось і знову дзвінок лунає,

Мелодійно і срібно звучить.

Він до класу дітей закликає,

Щоб успішно нас знову вчить.

Підросли ми усі і зміцніли,

І цікавістю очі горять.

Дай нам, Боже, здоров’я і сили,

Щоб багато нового пізнать.

Учні.

     Доброго ранку, ліси і міста!

Доброго ранку, планета Земля!

Щастя й здоров’я всім людям бажаємо,

З радістю в школу до знань поспішаємо.

 

      Школа – наша рідна мати,

Нам міцні знання дає.

Хочуть діти світ пізнати

І усе, що в світі є.

 

Вчення, наче сонце ясне,

Світлий промінець несе.

І життя стає прекрасне,

Якщо ти пізнаєш все.

 

Дай знання нам, школо-мати.

Хоч сьогодні ми й малі,

Але хочемо ми знати

Про усе, що на Землі.

 

Про тварин і про рослини,

І про зорі, що вгорі.

Все цікаво для дитини,

Ми ж сьогодні – школярі.

 

Як хочеш більше знати,

То треба менше спати.

Бо як здобув освіту,

Побачиш більше світу.

 

Тож змолоду учися –

На все життя згодиться.

А школа – рідна мати –

Знання готова дати.

 

Ось сонечко розквітле –

Це сила знань, це світло.

Летять в усі кінці

Від нього промінці.

Вчитель.

Почався день шкільний,

За парти діти сіли.

Луна дзвінок гучний.

Дитинство, мов на крилах,

То з класу, то у клас,

То галас й знову тиша…

Прийшов навчання час,

І школа мрію пише.

3 клас

Вчитель.

Знову школа дітей стрічає,

Перше вересня надворі!

Срібно-срібно дзвінок лунає,

Ясне сонечко угорі.

Позбігались до школи діти,

Бо ж до знань всі стежки ведуть.

Сміх і радість повсюди, квіти…

Світлі класи давно вас ждуть.

Знов уроки, нові предмети,

Добрі друзі, пісні і сміх.

І відкриються знань секрети,

Що їх школа дає для всіх.

Учні.

Школа, наче мати, всіх нас пригортає

Та дає знання нам, щоб ішли у світ.

І у людських долях ясним сонцем сяє,

Дорога і рідна нам із маленьких літ.

 

Це дитинства світла й радісна країна.

Тут вирує щастя, пісні, дружній сміх.

Вчиться пізнавати світ складний дитина,

Тут відкриті двері для дітей усіх.

 

В школі ми вчимося жити і дружити,

Труднощі долати і злітати ввись.

Мріяти, трудитись і перемагати…

Все це знадобиться у житті колись.

 

Школа, наче мати, світ нам відкриває.

Знань міцну основу нам дає щодень.

Ще й таланти наші щедро розвиває

І дарує дітям тисячі пісень.

 

Де не візьме й велика сила –

Знаннями треба надточити.

То ж пам’ятай, дитино мила,

Без знань у світі не прожити.

 

А є знання – є й перемога,

Хоч знань не купиш і за злато.

От з розумом – ясна дорога,

Без знань і золото – болото.

 

Знання – це скарб з усіх найбільший,

Бо в світі все здолати можуть.

Розумному завжди видніше,

Знання ж і силу переможуть!

4 клас

Засиніло вересневе небо

І збираються лелеки на луках.

У природі осінь – все, як треба,

Полетить у вирій скоро птах.

 

А дітей покликав дзвоник срібно

У країну знань, країну мрій.

Дітям всім навчатися потрібно.

Школо рідна, добре й мудре сій!

 

Дай знання нам – скарб великий в руки,

Щоб сміливо йшли ми в майбуття.

Щоб ніколи не було розлуки

Із знаннями протягом життя.

 

Без труда плода немає –

Мудрість так нас научає.

Щоб чогось тобі навчитись,

Треба добре потрудитись.

 

Хочеш їсти калачі,

Не просиджуй на печі.

Лінь жени від себе сміло

І скоріш берись за діло.

 

Не бреди в світ навмання,

Здобувай скоріш знання.

Що навчишся ти робити,

За плечима не носити.

 

Кажуть люди недарма:

Вчення – світ, невчення – тьма.

Мудрими ж не народились,

А всього самі навчились.

 

Й добре ще того навчати,

Хто і сам все хоче знати,

А тому часу не гайте,

Вчіться, вчіться і читайте.

 

Книга вас завжди навчить,

Як на світі треба жить.

Вчитель виведе в дорогу

І прийде на допомогу.

 

Всі стежечки ведуть до школи,

До сонця знань, живого світла!

Не забувай цього ніколи

І, щоб душа твоя розквітла.

 

А розум повнився знаннями,

То не лінуйсь, учись, старайся.

Дружи із добрими ділами,

Себе збороти намагайся.

 

Біжить аж до школи від твого порога –

Дорога у світле й щасливе життя.

Сміливо рушаймо у світлу дорогу,

У наше веселе й дзвінке майбуття.

 

Відкрий нам скарби свої, школо, прекрасні,

І дай доброти, і любові вділи,

Щоб душі у нас стали світлі і ясні

Й розумними щоб ми по світу пішли.

 

Себе повсюди покажи ділами,

І силу волі завжди виявляй.

Умій переконати всіх словами,

А з кулаками в бійку не вступай.

 

Учись чудово й гарно розмовляти,

Бо ж мова наше – чисте джерело.

Учися щиро й мудро так сказати,

Щоб відчувалося твоє тепло.

 

І щоб в серцях відразу завесніло,

І чарівна веселка ожила.

В очах людських щоб радість заясніла

І щира пісня в небо попливла.

 

Бо сила слова мудрого – чарівна.

На це завжди в житті своїм зважай.

А наша мова українська дивна –

Її з любов’ю в серденьку вивчай.

Вчитель.

Школа всіх нас пригортає

І, як мати, … (захищає/научає).

Тут вчимося ми й ростемо,

По країні знань … (ідемо).

 

Дай знання нам, школ0-мати,

Щоб усе могли ми … (знати).

Бо знання – велика сила,

Що дає людині … (крила).

 

І дає людині світло,

Щоб її душа … (розквітла).

Сонечка без знань нема,

Як вночі – сама … (пітьма).

 

Хто завжди книжки читає,

Той усе на світі … (знає).

І хто має вже освіту,

Той побачить більше … (світу).

 

Бо освіта – прехороша,

А знання – найлегша … (ноша).

Тож ніколи не лінуйся,

А учися і … (тренуйся).

 

Наполегливо навчайся,

Бути першим … (намагайся).

Треба всі науки знати,

Щоб в житті … (перемагати).

 

Бо знання – це скарб і диво,

З ними йти в життя … (щасливо).

Пам’ятай, дитино мила,

Що знання – найбільша … (сила).

Скарб і капітал найбільший,

Пречудовий … (найсвітліший).

 

Згорнути